Головна » 2018 » Січень » 26 » ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ
16:38
ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

     27 січня. Пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

     За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.

     "Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції ГА ООН.

     26 січня 2018 року в Західно-Донбаському професійному ліцеї відбулися масові заходи присвячені вшануванню пам’яті жертв Голокосту. Одним з таких заходів, була проведена єдина виховна година серед І курсів, викладем Биковою Катериною Юріївною.

Життя та смерть – вони такі близькі між собою.

Де істина, а де брехня з часом дізнаємось з тобою.

Ніхто не знав яким останній крок буде,

Коли у Бабин Яр ішли на смерть невинні люди.

     Учнями було переглянуто відеоролик присвячений жертвам голокосту.

     Всіх загиблих було вшановано хвилиною мовчання.                                                                                                        

 

Холокост – коротке слово…

Сіре, мов весняний лід,

Та за ним людської крові

Ріки тягнуться у слід…

«Холо» - то холоднокровність, «Кост» - то кошти за життя,

До святого бездуховність- їм неписана стаття.

Певно, що самі не знали ні любові, ні страждань

Наче псів, людей вбивали і тягли до катувань…

Бачиш попіл під ногами? Чи свист чути із труби?

Ми стоїм з тобою саме, де повинні буть гроби.

Але їм вони не треба, їх ховати не будуть:

Когось кинуть просто неба, когось – зовсім не знайдуть!

В крематоріях згорілі, чи розстріляні в ярах….

Гірш напевно лиш вцілілим – їх вже не відпустить страх.

Як це можна все назвати? Не трагедія… Це – ЖАХ!

Я не можу більш писати – в мене сльози на очах…

Переглядів: 77 | Додав: vik | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]